МЦПД провів дискусію щодо національного примирення у Слов’янську
5 липня 2015 року у Слов’янську відбувся форум "Донбас Україна. Порядок денний", співорганізатором якого виступив Міжнародний центр перспективних досліджень.
В рамках проекту "Започаткування національного діалогу в Україні із залученням усіх зацікавлених сторін", який був розроблений Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) та підтриманий програмою МАТРА Уряду Нідерландів, МЦПД провів круглий стіл "Започаткування Національного діалогу в Україні: через подолання стереотипів до об’єднання" та дискусійну панель "Політика національної єдності: пропозиції громадянського суспільства".
Координатор проекту "Започаткування національного діалогу" Олена Захарова розповіла присутнім експертам та представникам громадянського суспільства з різних регіонів України, в т.ч. і Донбасу, про задачі і наявні результати проекту. Зокрема, вона зазначила, що завданням проекту було вивчення найболючіших питань для різних регіонів України.
"Ми побачили, що за останній рік погляди жителів України стали більш гомогенними. Водночас, з’явилася дуже чітка лінія розколу по Донбасу", - говорить експерт.
О. Захарова також відзначила, що природа конфлікту на сході Ураїни є досить складною - він має декілька рівнів, що збіглися в часі і просторі:
- глобальний рівень – конфлікт між провідними акторами на світовій арені і намагання Росії відновити втрачені позиції в світі;
- регіональний рівень – ерозія пострадянських відносин і конфронтація між Росією та Україною;
- локальний рівень – ерозія державних інституцій в Україні після зміни влади, що запустила дезінтеграційні тенденції в країні.
Доцент кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету Антон Лягуша вважає, що конфлікт на Донбасі став наслідком зміни соціальних ролей та ідентичностей. Місцеве населення занадто легко піддалося маніпуляціям і соціальній інженерії. Для регіону характерна ностальгія за радянським минулим, що і вилилося в підтримку так званих ДНР і ЛНР.
Іншою характерною особливістю Донбасу є проблема невеликих міст, де кожен має бути схожим на інших, відсутні соціальні ліфти, а життя запрограмоване наперед. Цим і скористалася Росія, запропонувавши бодай якусь альтернативну реальність.
А. Лягуша наголосив, що відчуженість, колективна індустріальна свідомість і занадто сильна актуалізація міфу про спасіння призвели до непроговореності. Це, врешті, отримало форму відкритого конфлікту.
Наразі ж жителі Донбасу чекають від України не блокади, а чітких меседжів, що вона буде далі робити з цією територією і людьми.
О. Захарова розповіла про можливі сценарії для Донбасу. Один з них – автотомія, коли ці території відкидаються як не потрібні. Але голосів на підтримку цього сценарію у суспільстві меншість. Більш розповсюдженими є можливості ізоляції або реінтеграції. Існує побоювання, о саме ізоляція – це той шлях, який неформально підтримує влада. Ізоляція – це шлях до заморожування конфлікту, а не його вирішення.
Михайло Ратушний, що представляв Українську всесвітню координаційну раду, заявив про необхідність налагодження комунікації між Донбасом і іншими регіонами України на побутовому рівні – комунікації між людьми. Важливим моментом він також вважає покарання представників місцевої влади, винних у насильстві на Донбасі.
На необхідності налагодження комунікації наголосила і член правління Донецької обласної ліги ділових і професійних жінок Наталія Тихонова. Вона вважає, що з людьми необхідно проводити роз’яснювальну роботу, пояснюючи сутність процесів, що відбуваються. Адже в переважній більшості жителі регіону не схильні до критичного мислення і не бажають самотужки розбиратися в своїх проблемах. Тому необхідна відповідна комплексна державна інформаційна політика, яка наразі відсутня.
На думку Станіслава Федорчука, хибним є обговорення лише політичного виміру ідентичності. Цікаво б було дослідити і соціальні ідентичності в Україні. Адже саме соціальні фактори змусили багатьох мешканців Донбасу взятися за зброю.
Національний діалог, вважає С. Федорчук, має започатковуватися перш за все владою. Остання ж наразі не визначилася, що казати людям.
Лідер руху "Донбас – це Україна" Олег Саакян погодився з попередніми виступаючими, що на сході України пролетарську ідентичність "витягли" на рівень політичної, національної ідентичності.
Разом з тим, на його думку, цінності українців схожі як на заході, в центрі, так і на сході країни.
А. Саакян говорить, що об’єднання в Україні має відбуватися не на минулому, а на тому, що, вивчивши минуле, узгодивши його, слід побудувати проекцію майбутнього – спільний план побудови країни.
Посол Канади в Україні Роман Ващук застеріг учасників дискусії, що, говорячи про Донбас, не слід забувати і про проблеми інших регіонів. Крім того, внутрішні ресурси регіонів, на його переконання, необхідно використовувати для налагодження національного діалогу.
Дипломат наголосив на необхідності культурного обміну між різними областями України, зокрема, у формі молодіжного туризму. Як приклад він розказав про досвід такого обміну між англомовними провінціями та Квебеком у Канаді.
Сергій Касянчук зі Світового конгресу українців подякував учасникам панелі за емоційну дискусію та закликав не зациклюватися на тому, що нас роз’єднує, а рухатися вперед . В роз’єднанні зацікавлені лише політики, які отримують додаткові дивіденди в окремих регіонах. Саме тому був успішним Майдан, бо там люди говорили з людьми.
С. Касянчук висловив впевненість, що шляхом національного діалогу Україні вдасться подолати всі нинішні складнощі та стати успішною.
Загалом, підбиваючи підсумки Форуму, слід відзначити, що він об’єднав навколо себе представників місцевої влади, громадських активістів, відповідальних представників Мінрегіонбуду, Мінсоцполітики, Мінекономіки, народних депутатів України та столичних громадських експертів.
Проведені МЦПД тематичні блоки викликали наймасовіший інтерес серед учасників. Це стало додатковим підтвердженням потужного суспільного запиту на примирення та пошук шляхів побудови діалогу між основною частиною України та Донбасом.