11 червня 2015

9 червня у Чернівцях пройшов черговий круглий стіл в рамках проекту МЦПД "Започаткування Національного діалогу в Україні".

Більше 20 років політики активно використовували відмінності українців для отримання електоральних переваг. Безумовно, це аж ніяк не сприяло нашому єднаню, як громадян єдиної держави. Та команда "Національного діалогу" вірить, що, маючи бажання, навіть зараз можна змінити ситуацію на краще. Про це йдеться сьогодні у Чернівцях.

Олена Захарова, Директор з аналітичної роботи та зовнішніх зв’язків Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) та керівник проекту "Національний діалог", говорячи по можливість ефективної політики об’єднання, провела паралелі між Канадою та Україною: без державної програми, направленої на об’єднання різних груп в суспільстві, побудувати єдину країну не можливо. Тим більше за умов політичної брудної боротьби, коли політики використовуються відмінності регіонів, для отримання електоральних переваг. На жаль, оскільки політика держави в сфері об’єднання країни не є активною, без участі громадянського суспільства, яке має взяти на себе основну роль миротворця, конфлікт не тільки не закінчиться, але й має усі шанси розвиватись з новою силою.

Як зазначалося на круглому столі, крім російської агресії на сході, основним елементом військового конфлікту є міфи, які викликані навіяними політичними технологами страхами.  

На круглому столі були представлені результати соціологічного дослідження, проведеного у рамках проекту "Національний діалог", яке покликане продемонструвати ставлення жителів різних регіонів України та Буковини зокрема до історичних подій, зовнішньополітичних векторів, ціннісних орієнтирів, а також мобільності громадян України. Чернівецька область, за його результатами, є унікальною, це єдиний регіон в Україні, який головною потребою на сьоднішній день вважає не закінчення військових дій, а зупинення росту цін та інфляції.

Тетяна Смолдерева, Голова обласного осередку спілки журналістів зазначила, що великою проблемою регіону є сеператиські настрої, які підтримуються окремими громадськими організаціями. "Хоч ми і чекаємо від держави кроків, і особливо в процесі врегулювання військового конфлікту, - сказала вона, - Але однозначним сигналом для влади є результат цього опитування, а саме проблеми в економічно-соціальній сфері". На її думку, держава повинна враховувати ці побажання паралельно з вирішенням військового конфлікту і політикою, направленою на роботу з національними меншинами, особливо за умови значного впливу московського патріархату.
"На превеликий жаль, питання які включені в опитування ігноруються державою протягом тривалого періоду. По суті результати дослідження могли б стати основою програми національного об’єднання", - резюмувала Тетяна Смолдерева.

Арсеній Миколайович, представник Буковинської партнерської агенції звернув увагу присутніх на те, що, формулюючи питання опитувань, важливо не закладати в його констатацію конфлікту. З іншого боку ситуація, що склалася в країні, на його думку, це результат економічного стану, в тому числі існування олігархічної монополії. "Саме економічна складова, веде до радикальних політичних настроїв, тим більше коли вони диктуються власниками або роботодавцями великих заводів і фабрик, де працюють громадяни", - сказав Арсеній Миколайович. Тому, на його думку, основним напрямком, на якому зараз повинна відбуватися робота, що призведе до вирішення конфлікту на сході, є деолігархізація. Що ж до результатів соціолічного опитування, яке було проведено в рамках проекту "Започаткування національного діалогу", А.Миколайович зазначив: "Його результати є свідченням того, що нам для об'єднання менше слід звертатись до минулого, а лише до майбутнього". 

Заступник директора ЦППК Сергій Гакман основною проблемою суспільства вважає кризу ідентичності, в першу чергу державної ідентичності, а не етнічної. "Наступним кроком має бути європейська ідентичність, і наближення України до неї", - сказав Сергій Гакман. Тому, на його думку, розбудова цих програм є необхідністю для держави. Проте, Україна навпаки на державному рівні весь час зменшувала свій потенціал в цьому напряму.  Він вважає, що відсутність історичної пам’яті, не дослідження цієї проблеми, не поставлення крапок в питанні об’єктивної історії, не дають суспільству перегорнути сторінку і рухатись далі.
Під час обговорення на круглому столі йшлося про те, що електоральну поведінку Буковини можна умовно поділити на три зони, кожна з яких має свої особливості сприйняття ситуації, свій менталітет. Регіон дуже розрізнений, тому тут по-різному оцінюють ситуацію в країні, відповідно і по-різному голосують.