Основним фактором дестабілізації у Полтаві вважають корупцію, а в Сумах – УПЦ МП

Міжнародний центр перспективних досліджень провів регіональні круглі столи "Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє" у Полтаві та Сумах.

Захід в Полтаві відбувся  27 травня 2015 року за підтримки Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства.

Координатор проекту "Національний діалог" Олена Захарова, вже традиційно, розповіла про результати соціологічного дослідження  щодо особливостей регіонального сприйняття історичного контексту розвитку держави  мешканцями Центру України та їхніх поглядів на актуальність політики примирення. Так, 68% мешканців регіону вважають таку політику актуальною. Разом з тим  57% респондентів не стикалися в медійному просторі з програмами, які б були спрямовані на об’єднання українців.

Місцеві громадські активісти та експерти вважають, що припинити війну на сході України могло б подолання корупції – якби війна не була економічно вигідною для певних кіл, то вона б закінчилася. До речі, саме корупцію вважають основною проблемою і опитані в ході дослідження мешканці регіону. Навіть у перейменуванні вулиць в рамках декомунізації полтавчани вбачають корупційні ризики.

Серед інших деструктивних факторів учасники дискусії виділили негативний вплив мас-медіа і політичних гравців. ЗМІ, на думку місцевої громади, мають бути більш відповідальними за інформацію, яку вони розповсюджують. Адже саме медіа багато в чому впливають на формування стереотипів.

В цьому плані велике значення має і рівень освіти. Так, переселенка з Донецької області, присутня на заході, відзначила, що на її малій Батьківщині переважна більшість населення знає історію лише на рівні міфів. Низький рівень освіти характерний і для Полтавської області – люди не знають азів історії і політичної теорії. А це суттєво впливає на здатність критично мислити.

Місцевим парадоксом світогляду можна назвати те, що полтавчани вважають, що національний діалог мають розпочинати історики. Однак результати досліджень МЦПД демонструють, що саме історія найчастіше роз’єднує.

Говорити про сучасне учасники полтавського круглого столу вважають за доцільне крізь призму місцевих цінностей – ту ж ідею входження до ЄС жителям регіону слід пояснювати через спільні з європейцями інтереси.

Також необхідно проводити активну роботу з переселенцями в плані формування позитивного сприйняття України мешканцями Донецької і Луганської областей.

Фактором, який міг би сприяти загальнонаціональному єднанню вбачається певний «план спільного майбутнього». Важливими складовими якого обов’язково мають бути розвиток науки та комплексні економічні реформи. Адже лише в самодостатній державі можна говорити про "високі матерії".

Днем пізніше, 28 травня, обговорити питання побудови національного діалогу представники МЦПД мали змогу в Сумах. Тут круглий стіл було проведено в  Сумському прес-клубі.

Актуальним проведення державної політики з примирення українців тут вважають 57% опитаних в ході соціологічного дослідження. Як і в Полтавській області, сумчани вбачають за необхідне припинити війну та вжити заходів щодо подолання корупції.

Разом з тим, місцевою відмінністю стало те, що учасники круглого столу виділили як дестабілізуючий фактор діяльність УПЦ МЦ на теренах регіону.

Задля національного примирення сумчани вважають за доцільне створення єдиного об’єднуючого центру. Однак тут немає усвідомлення того, чи зацікавлена в цьому держава.

Прикметно, що і на рівні учасників заходу було помітно відсутність порозуміння навіть між учасниками проукраїнських "фракцій".

Для подолання таких розбіжностей експертами і представниками громадськості в Сумах було запропоновано згадати таку традиційну для українців практику як толока – спільну справу, в процесі якої відбувається спілкування та досягається єдина мета.